у вересні 2000 року, перший номер вийшов -го. Незмінний головний реадктор і видавець - Петренко Володимир Васильович. Газета виходить щочетверга, розповсюджується по всіх районах Сумської області. У цьому блозі будуть подавтися авторські статті зі шпальт "Ярмарку". Останнього рядка початок Під такою філософською назвою вийшла книга нашого земляка Віктора Положія (1949-2004). Вона була презентована в міській бібліотеці. Книгу упорядкував і видав у видавництві «Університетська книга» син письменника, головний редактор газети «Панорама» Євген Положій.

Голова Сумської організації Національної спілки письменників України Олексій Вертіль ознайомив присутніх на презентації із життям та творчістю.Положія, уродженця. Старозінів Недригайлівського району, автора романів «Попіл на рани «Жив-був Іван багатьох оповідань, есеїв, спогадів і поезій, які і ввійшли до збірки «Останнього рядка початок яка присвячена пятій річниці з дня смерті письменника. Зі спогадами про свого друга і побратима по перу, однокурсника по Київському університету. Т.Шевченка виступив письменник Василь Шкляр. Він пригадав студентські літа з Положієм, першу поїздку до Сум (40 років тому діалектологічну практику в Тернах і відзначив великий талант Віктора Положія, глибокого знавця світової літератури, поета-новатора, гуманного прозаїка, кіносценариста і навіть педагога (вчителював на Волині).

«Я з великим задоволенням написав передмову до щойно виданої книжки, продовжив.Шкляр, і хочу наголосити, що вже сьогодні ми маємо в нашому письменстві продовження славної традиції там, де поставив крапку батько, там почався молодий прозаїк, син Євген, який зробив велику. Незабутніми спогадами про зустрічі і спільну працю поділився журналіст-ветеран Віктор Савченко. Він відмітив багатогранність таланту.Положія, його глибокий інтерес до всього, що відбувалося у світі, при цьому він завжди був чудовою і скромною людиною, справжнім товаришем. Письменник Юрій Царик наголосив на значущості.Положія в українській літературі, в яку він увійшов кучеряво, з гуманним ставленням до людей, які живуть поруч. Неповторний роман «Жив-був Іван» це трагедія західноукраїнського народу в страшні часи повоєнного лихоліття. Свої твори він писав глибоко, чесно і суворо як справжній майстер. Це і такі твори, як «Попіл на рани «Господарі землі «Сонячний вітер» і всі інші різножанрові твори.

Василь мартиненко 42 15 жовтня - Чому завжди винні євреї? Сообщение прочтено 268 раз yarmarok 01:11:27 Чому завжди винні євреї? В 41 номері газети «Ярмарок» за 8 жовтня цього року була опублікована стаття Олексія Ленського під назвою «Єврейській дороговказ і Сумський бюджет». Публікація пана Ленського звинувачує мєра міста Геннадія Мінаєва в тому, що він дозволив єврейському бізнесменові розташовувати свою рекламу 5 років і не платити податків. Важко сказати, чи є в цих звинуваченнях правда, бо ніяких документів автор статті не приводить. Складається враження,. Мінаєв дозволяє таке тільки бізнесменам єврейської нації, а українські бізнесмени всі чесні.

І взагалі вся стаття наповнена ненавистю тільки до однієї нації. В ній порушником закону в Україні виступає тільки ця одна нація. І автор бажає обмежити не тільки бізнесову діяльність євреїв, але і заборонити їм балотуватися в виборчі органи влади. При цьому пан Ленській демонструє свою обізнаність в єврейському питанні в історії. Він пише: «В російській імперії діяв закон, якій забороняв вибирати не тільки до державних органів, але і до місцевих євреїв».

Пану Ленському можна було навести приклад не тільки з законів царської Росії, але і з законів III - го Рейху. В Російській ж імперії таке табу торкалася не тільки євреїв, але і татар, узбеків, туркменів, азербайджанців і інших, що не сповідують православну релігію. Пан Ленській радить і в Україні зробити такі ж закони. Сьогодні він хоче перекрити шлях євреям, а завтра і іншим представникам некорінної нації. З трьох історій, викладених в статті пана Ленського, дуже цікава третя. Мова йде про Арсенія Яценюка.

Цей кандидат в президенти дуже не подобається пану Ленському. А якщо не подобається, то його треба зробити євреєм. Автор статті мав бути поінформований про те, що і журналісти і юристи після випаду мера міста Ужгорода пана Ракушняка, детально копалися в біографії Арсенія Яценюка і дійшли до висновку, що всі його предки - українці. Всі православні, а він усім на зло греко-католик. Та пану Ленському хочеться приписати Яценюка до євреїв. В нашому місті функціонує організація, яка називається Асоціація національних меншин Сумської області. Я є президентом цієї Асоціації. На Сумщині проживають: росіяни поляки, білоруси, євреї, німці, азербайджанці, грузини, вірмени, греки і інші народи. Яке велике поле діяльності для пана Ленського могло бути відкрито, якби він прийшов до влади.

Ці народи вже давно живуть в Україні і вважають ї своєю батьківщиною. І нікому не дозволено обмежувати їх права. Україні демократична, багатонаціональна держава. Так склалося історично, і в ній не може бути будь-якої дискримінації за національною ознакою. В кожній країні, де установилася демократія, громадяни будь-якої нації мають права обиратися до органів влади. Прикладом може Читать 42 15 жовтня - Їхав козак на війноньку Сообщение прочтено 350 раз yarmarok 01:10:28 Їхав козак на війноньку Закінчення, початок. Після школи Михайло вступив там же в Заліщиках до вчительської семінарії, де він вивчився добре грати на скрипці та інших музичних інструментах, почав складати перші свої композиції: хор Ой вилетів орел і скрипкові твори (1910.). По закінченні семінарії в 1912 році 20-річний Михайло почав працювати вчителем у селі Зашкові поблизу Львова, що давало йому можливість регулярно їздити до Львова і вивчати музику в Музичному інституті. У березні 1914 року на великому концерті у Львові, присвяченому 100-річчю від дня народження.Г.Шевченка (1814-1861.Гайворонський диригував учительським хором. Тоді вперше публічно прозвучали його твори: композиція для чоловічого твору на слова нашого земляка з Білопілля Олександра Олеся (1878-1944) Ідіть! Принагідно зазначу, що Австро-Угорський уряд дозволив народу своєї колонії Галичини святкувати 100-річчя Шевченка, а володар единой и неделимой Росії цар Микола І (1868-1918, правив ) заборонив наддніпрянським українцям святкувати ювілей свого генія.

Подпишитесь на наши новости